Занадто великі: будівництва в Україні, що тривають десятиріччями

ПОДІЛЬСКО-ВОСКРЕСЕНСЬКИЙ МОСТОВИЙ ПЕРЕХІД (КИЇВ). Автори проєкту поставили перед собою дійсно амбітну мету – побудувати масштабний об'єкт дорожньо-транспортної інфраструктури. Міст мав бути двоярусним: шестисмуговий автомобільний перехід з пропускною спроможністю на 60 000 автівок на верхньому ярусі та лінія метро на Троєщину – на нижньому. Початок будівництва припав на перші роки незалежності України. Втім, 10 років міст зводився здебільшого фактично, а на практиці весь цей час він тримався на тимчасових опорах. З 2003-го будівництво переходу то відновлюється, то заморожується.
Підраховано, що для завершення будівництва потрібно понад $400 млн. Тобто потенційно це один з найдорожчих мостів у світі.

ДАРНИЦЬКИЙ ПРИМІСЬКИЙ ЗАЛІЗНИЧНИЙ ВОКЗАЛ (КИЇВ). Це мав бути найбільший вокзал в Україні. Бо більше, під будівлею мали з'явитися нові станції «зеленої» гілки метро. За задумом архітекторів планувалося, що Дарницький вокзал буде семиповерховою будівлею з центральним тунелем, підземним паркінгом та відкритою автостоянкою. Але вже понад 10 років місцевим мешканцям муляє очі залізобетонний каркас.Будівництво розпочалося у 2004-му й протягом року тут активно велися роботи. Першу чергу вокзалу завершили у 2007-му, але у 2009-му через брак фінансування будівництво повністю припинилося. Наприкінці минулого року в «Укрзалізниці» повідомили, що збираються передати Дарницький вокзал у концесію – завдяки залученню приватного капіталу тут тепер планується будівництво сучасного ТРЦ.

ЛЬОДОВИЙ СТАДІОН (КИЇВ). Одна з причин, через яку видовищний хокей не став популярним в Україні, можливо, криється за стінами недобудованого льодового стадіону біля київської станції метро «Іподром».
У 1978 році почалося будівництво арени за замовленням Міністерства спорту. Планувалося, що це буде багатофункціональна тренувальна база для хокеїстів, гімнастів, представників фігурного катання та інших видів спорту. Значні корективи в процес та бюджетування внесла аварія на ЧАЕС у 1986-му – кошти пішли на ліквідацію наслідків трагедії. У 1993-му роботи були повністю припинені. Промінь надії з'явився у 2006-му, коли столична будівельна компанія взяла об'єкт в оренду, щоб звести на цьому місті олімпійське селище. Чергові ідеї розбилися об економічну кризу. Наразі недобудова знаходиться в оренді приватної компанії, втім, плани про реконструкцію не розголошуються. Подейкують, що тут буде ще один ТРЦ.

ЛІНІЯ МЕТРОПОЛІТЕНУ (ДНІПРО). Дніпро – одне з трьох міст в Україні, де є метро. Втім, порівняно з Києвом та Харковом, дніпровське метро не стільки засіб пересування, скільки нагадування про змарновані надії місцевих мешканців.
Будівництво метрополітену в тоді ще Дніпропетровську розпочалося у 1981 році. В 1995-му тут відкрилися шість станцій, а містянам пообіцяли розбудову ліній у найближчі роки. Та виконувати обіцянки ніхто не поспішав – будівництво поновилося лише у 2017-му. Понад 20 років до цього на підтримку технічного стану вже побудованих конструкцій було витрачено щонайменше 550 млн грн. 
Оголошення на парканах, що оточують будівельні майданчики метрополітену, обіцяють: нові станції мають з’явитися до 2021 року. Нещодавно їх атакували дрони, які зняли відео для документального фільму про процес будування дніпровської підземки.

МЕТРОТРАМ (ЛЬВІВ). Наприкінці 1980-х у Львові заходилися активно розвивати громадський транспорт. Наземний трамвай, який вже у ті часи був львівською візитівкою, не задовольняв потреби містян: через численні підйоми та повороти рухався він зі швидкості приблизно 10 км/год. Щоб пришвидшити пересування містом, влада розробила проєкт будівництва частково підземних ліній трамваю. На початку 1990-х головну ідею будівництва було підкориговано – тепер тут будували метрополітен. Проте результат не змінився. Коли будівники досягли глибини близько 25 м, будівля Львівської галереї мистецтв стала тріщати по швах, і керівництво установи почало скаржитися. До них приєдналися мешканці прилеглих будинків, тому будівництво вирішили припинити.